Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Сергій Костянтинович Всехсвятський народився 20 червня 1905 року в Москві в родині священника. З раннього дитинства він почав мріяти про астрономію. Але соціальні потрясіння в російському суспільстві 1917 року змусили його вже з раннього віку заробляти собі на хліб насущний. Юному гімназисту доводилось працювати то кур’єром, то поштарем, то робітником у будівельній бригаді. Але після роботи вечорами він регулярно відвідував підготовчі курси до ступу в університет, щоб стати астрономом.

Закінчивши університет, Сергій Всехсвятський працював у Державному Астрофізичному інституті, а пізніше у Пулковській астрономічній обсерваторії.

У 1939 році С.К. Всехсвятський приїздить на роботу до Києва в Астрономічну обсерваторію Київського університету, де він жив і працював до кінця свого життя.

Основні наукові роботи відносяться до фізики комет, Сонця і сонячної активності, до проблем космогонії.

Наприкінці 50-х pp. С.К. Всехсвятський дійшов висновку про існування вулканічної активності в системі Юпітера і наявності у планети кільця, подібного до кільця Сатурна. Він показав, що в системах великих планет відбуваються активні вулканічні процеси, які наповнюють речовиною існуючі навколопланетні кільця.

На жаль, підтримки наукового астрономічного товариства він на той час не мав. Але слушність відкриття С.К. Всехсвятського, що багатьом здавалася неймовірною, згодом була підтверджена безпосередніми космічними спостереженнями, проведеними наприкінці 1978 р. американськими міжпланетними станціями “Вояжер-1” і “Вояжер-2”, які впродовж кількох місяців досліджували систему Юпітера. Передані на Землю панорамні знімки зафіксували наявність у Юпітера кілець, подібних до кілець Сатурна, велику кількість кратерів різного розміру на поверхні планети та її супутниках і активно діючі вулкани на супутнику Іо.

С.К. Всехсвятський був активним популяризатором астрономічних знань. Ініціатор створення (1952) Київського планетарію.