Більшість астероїдів обертається навколо Сонця у так званому головному поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера. Але через гравітаційні збурення з боку планет окремі астероїди з головного поясу переміщуються ближче до Сонця, де вони перетинають орбіти Марса, Землі, Венери та Меркурія.
Астероїди, які знаходяться на відстані, менше ніж 0,3 а.о. (1 а.о. – це середня відстань між Землею та Сонцем, дорівнює 150 000 000 км), від орбіти Землі прийнято називати астероїдами, що зближуються із Землею. Серед 600 000 відомих астероїдів Сонячної системи, відкрито понад 16 000 навколоземних. Прикладом такого астероїда є 25143 Ітокава, поперечником 300 м, до якого підлітав японський апарат Хаябуса 2005 р. Історично першим з астероїдів з такою орбітою було відкрито (433) Ерос (1898). Найбільший серед відомих навколоземних астероїдів – 1036 Ганімед, діаметром 31,7 км і з періодом обертання 4,34 роки.
Приблизно п’яту частину всіх астероїдів, що зближуються із Землею складають потенційно небезпечні астероїди. До них відносять ті астероїди, орбіти яких зближуються з орбітою Землі до відстаней, менших або рівних 0,05 а.о. і перевищують 140 м в поперечнику. Вважається, що тіла менші за розміром не уявляють серйозної загрози для Землі, оскільки вони в більшості випадків сильно руйнуються при проходженні через атмосферу і здатні завдати лише локальної шкоди.
Кожного дня на Землю падає понад 100 тон пилу та космічних частинок розміром із піщинки. В середньому раз на рік в атмосферу Землі потрапляє астероїд розміром з автомобіль, створюючи внаслідок тертя в атмосфері вражаюче явище боліду.
Раз на 5000 років об’єкт завбільшки з футбольне поле ударяє Землю і спричиняє значних пошкоджень. Раз на кілька мільйонів років падає достатньо крупний об’єкт, здатний завдати регіональну або глобальну катастрофу. Про такі події свідчать ударні кратери на Землі, Місяці та інших планетних тілах.
Так, метеоритний кратер поблизу Уінслоу, Арізона, є свідченням удару Землі тілом поперечником 50 м близько 50 000 років тому. Удар багатого на метал об’єкта вивільнив енергію в еквіваленті 10 мегатонного вибуху, і утворив кратер поперечником 1,2 км.
Телескопічні огляди відкрили лише мізерну частку навколоземних астероїдів завбільшки 10-20 м (тобто як Челябінський астероїд) з популяції, що оцінюється у 20 мільйонів тіл. Тож значна кількість імовірно небезпечних об’єктів таких розмірів ще не знайдена.
Більше дізнатися про інші загрози для Землі з боку космосу ви можете переглянувши наш повнокупольний фільм «Загроза з космосу».
