КЛИМ ІВАНОВИЧ ЧУРЮМОВ

17 лютий / 2017

СЮЖЕТ

КЛИМ ІВАНОВИЧ ЧУРЮМОВ (1937-2016)

До 80-річчя з дня народження https://www.facebook.com/KievPlanetarium/?ref=page_internal&hc_ref=PAGES_TIMELINE

19 лютого 1937 р. в приморському місті Миколаєві народився майбутній видатний український астроном, член-кореспондент НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук, дійсний член Нью-Йоркської академії наук, директор Київського планетарію Клим Іванович Чурюмов. У родині Чурюмових Клим був четвертим з восьми дітей. Оскільки батько Клима Івановича був військовослужбовцем, то сім’ї доводилося часто переїжджати з місця на місце. Війна застала їх у Коростені Житомирської області, там вони пережили перше бомбардування, ховаючись в окопах, і звідти Чурюмови переїхали до Києва. Потім сім’ю було евакуйовано: спочатку до міста Михайлівки Сталінградської (тепер Волгоградської) області, а згодом – до Сталінграда. Коли німці підійшли до міста, Чурюмови під бомбами сідали на корабель, що відпливав по Волзі до Астрахані, далі – через Каспійське море до Гур’єва (тепер Атирау) в гирлі Уралу, потім Уралом до Уральська, а звідти залізницею в Новосибірську область (с. Кірза на річці Обі), де перебували до 1944 р. Звідти повернулись у Михайлівку Сталінградської області, де Клим пішов до школи.

У Київ сім’я Чурюмових переїхала в 1949 р. Тут Клим пішов у шостий клас 11-ї чоловічої школи на Ярославовому Валу. Після сьомого класу він вступив до Київського залізничного технікуму, який закінчив із відзнакою в 1955 р. Його з-поміж інших 5% випускників рекомендували до вступу у вищі навчальні заклади. Клим Іванович вступив на фізичний факультет (спеціальність «фізика-астрономія») Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Після його закінчення, у 1960 р., був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР. Там він досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.

У 1962 р. Клим Іванович повернувся до Києва й пішов працювати на завод «Арсенал», де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах Байконур і Плесецьк. У 1964 р. там К.І. Чурюмову було присвоєно звання «Ударник комуністичної праці». Одночасно з роботою на заводі він викладав теоретичну і технічну механіку в Київському електромеханічному технікумі залізничного транспорту.

Під час навчання в аспірантурі Київського державного університету (спеціальність «астрофізика», 1965–1968 рр.) науковим керівником К.І. Чурюмова був видатний астроном професор С.К. Всехсвятський (Рік Всехсвятського за рішенням ЮНЕСКО світова наукова спільнота відзначала в 2005 р.). Після закінчення аспірантури Клим Іванович залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ.

У 1972 р. Клим Іванович захистив дисертацію «Дослідження комет Ікейя–Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго–Сато–Косака (1969 ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова–Герасименко на основі фотографічних спостережень», здобувши науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук, а в 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) він успішно захистив докторську дисертацію на тему «Еволюційні фізичні процеси в кометах».

За 57 років творчої праці в галузі астрономії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – спочатку на кафедрі астрономії, а потім в Астрономічній обсерваторії КНУ К.І. Чурюмов опублікував понад 1000 наукових робіт, зокрема 5 монографій та 5 навчальних посібників. Під керівництвом К.І. Чурюмова захищено тринадцять кандидатських дисертацій та одна докторська дисертація з фізики комет і теорії та методики викладання астрономії.

Клим Іванович – член Міжнародного астрономічного союзу (з 1979 р.), Європейського астрономічного союзу (з 1992 р.), Української астрономічної асоціації (з 1992 р.); заслужений працівник народної освіти України (з 1998 р.). Протягом багатьох років він був ученим секретарем Робочої групи з фізики комет Астрономічної ради АН СРСР. У 1984 р. М.С. Черних назвав відкритий ним астероїд № 2627 ім’ям К.І. Чурюмова.

З 2002 р. він головний редактор науково-популярного астрономічного журналу «Наше небо».

З січня 2004 р., за рішенням Президії Товариства «Знання», його призначено директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій». Він обіймав також посаду президента Українського товариства аматорів астрономії. У травні 2006 р. його обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України.

За ініціативою К.І. Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: «Кобзар» (№ 2427) – на честь Т.Г. Шевченка, «Каменяр» (№ 2428) – на честь І.Я. Франка, «Сковорода» (№ 2431) – на честь видатного українського філософа XVIII ст. Г.С. Сковороди, «Кнушевія» (№ 4868) – на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «Боголюбов» (№ 22616) – на честь видатного українського фізика і математика М.М. Боголюбова.